ІСТОРІЯ ШКОЛИ

Українська Школа в Оттаві (УШО) була заснована 1975го року малою групою жінок котрі бажали збагатити українську мову їхніх дітей, і зберегти українську культуру котру вони плекали по домах. Від самого початку, засадничим принципом школи була вимога що діти мають вивчати українську як першу мову вдома.

Продовж слідуючих десятиліть, школа пережила багато пригод. УШО розпочала навчання на рівні середньої школи під традиційною назвою Курси Українознавства, а підставова частина діяла тоді під назвою Школа ім. Лесі Українки. УШО почала зростати, і свого часу числила поверх 60 учнів. Щоби змістити їх усіх, УШО постарала приміщення при державних школах, і стала частиною навчання мов спадщин в Онтаріо. В наслідку цього кроку, УШО була зобов'язана приймати усіх охочих, незважаючи на рівень володінням мовою.

В осени 2005го року, виринула пропозиція з'єднати УШО з англомовною Рідною Школою, і це частинно здіснилося. Але дальші контроверсії допровадили до розколу в осени 2007го. Велика частина батьків учнів при підставові школі підтримували новий напрям, і Школа ім. Лесі Українки виринула як осібна установа незалежна від УШО. Решта батьків і учителів рішили повернути УШО ближче до її корінів. Вони бажали відновити вимогу на плинне знання української мови як передумова вступу, і для цього школа знова стала зовсім приватною, з приміщенням при католицькі церкві ім. Івана Хрестителя. На весну 2009го УШО скасувала кооперативний статут і встановила керівництво радою довірених, але рівночасно підтвердила засадничі наміри засновників 34 років раніше.